Гумор та сатира. Збірка - Страница 10

Але ж крадуть все одно.

Клінічна елегія

«Мовчи! Лікуйся і мовчи!
Здавай аналізи сечі,
На скельце плюй і в животі
Носи гидотні препарати,
Але ніколи у житті,
О, мій нещасний, хворий брате,
Не смій у лікаря питати,
Що є у того на меті,
Коли він стука, дме, згинає.
По-перше, він того не знає.
По-друге, твій здоровий стан —
Це річ настільки ефемерна,
Така тонка, така мізерна,
Як той невидимий туман,
Що піднімається зрання.
Рецепт написаний — брехня!
Діагноз — взагалі формальність.
Непевний крок — і вже летальність,
І крапель більше не лічи.
Отож, лікуйся і мовчи…»
Так думав молодий гуляка,
Що мчав по степу мерседес
До свого дядька в Кобиляки,
Якого мучив діатез.
І мій герой в мені озвався,
І все згадалося умить:
Я так завзято цього року лікувався,
Як дай вам Бог, кохана, не хворіть!

Украинская считалочка

На золотом крыльце сидели
Шухевич, Бандера,
Петлюра, три мэра
Столицы,
И кушали пиццу,
Обама и Меркель,
И Гиммлер, и Кейтель,
И сам гауляйтер Кох
Кричал: «Хенде хох!».
А рядом с крыльцом,
Молодцом,
Прыг-скок, прыг-скок,
Прыг-скок
Тягныбок.
Прыг на крыльцо,
Паучок,
И покуда молчок.
На золотом крыльце сидели,
Галдели, балдели,
О счастье Украйны
Прекрасной радели,
И хоть украинцев
Ряды всё редели,
Желтело всё ярче
Златое крыльцо.
— Панове! — спросли мы
С грустным лицом,
— А может, совсем
Не златое оно?
Ведь жёлтым бывает
Говно.
Вон капает кровь
На крыльце по перилам,
Краснеют петлюровцев
Пьяные рыла,
И деток мордуют
Герои УПА.
— Скажите, отцы, мудрецы
И VIPа,
А как же Освенцим?
А как Телергоф?
Но крикнул Обама:
— Fuck off!
На жёлтом и грязном
Крылечке сидели,
Гудели, пердели
В трембиту дудели
Петлюра, Шухевич,
Бандера,
Два герра,
Два пидора-герра,
Как призраки счастья в ЕС,
И мчал их на Киев экспресс,
Богатством Европы гружён,
И пел им урод Элтон Джон
С одним из жён.
Везут украинцам
Культуру! Культуру!
Френды, побратимы,
Наставники, гуру.
С крыльца украинца
Учили, учили,
Мозги украинцу
Лечили, мочили,
Чтоб всюду он видел
Врага сквозь прицел,
Чтоб жидо-москаль
Не ушёл, если цел.
Чтоб жидо-мадьяро,
Поляко-румыно,
Русино-москаль
Не был цел.
А рядом с крылечком
По лужицам крови
Вприпрыжку, вприпрыжку
Бежал Янукович,
С улыбкою милой
Бежал Янукович.
За чем, дурачок?
А он всё молчок.
Молчок и молчок,
И молчок.
Как я и как ты,
Как ты и как я,
Всё молчок да молчок.
Покуда верёвка
Обвила сучок.
Кому там петелька?
А нам, землячок…

Вікно в Європу

Приснилася мені одна частина тіла
Велика, гарна, біла,
До неї рима є відома всім — «Європа».
І раптом, як то кажуть, опа!
Ота частина тіла
Від мене поцілунку захотіла.
Ти, каже, симпатичний вуй,
І мене, симпатичну, поцілуй.
Тут я обурився: «Яке ж ти маєш право?
Чи в нас не правова держава?
Чи ти мене тримаєш за холопа,
Чи темного, пробачте, ефіопа?»
А та мені спокійно так: «Європа —
Моя кума.
У мене там зв’язки і друзів тьма.
Баррозу cаме той та Фюлє.
Подам їм знак — візьмуть тебе в ЄС,
А не подам, так дулю».
І знаєте, в мені на тому слові
Зненацька хвиля піднялась любові!
Від ніжності я навіть застогнав,
А потім — поцілунок! І луна
Пішла од нього з Дону і до Сяну!
І аж до Вашингтону! Пенсільвану!
І хтось невидимий сказав:
«Олл райт і гут».
І диво дивнеє вчинилось тут!
Частина тіла та розкрилась як вікно,
І там мені було побачити дано
Чарівний та шикарний світ!
(Про нього з хлопцями я мріяв стільки літ!)
Готелі, банки, казіно та шопи!
Невже це потаємний вхід в Європу?!
Та миттю зникло все, і тіла та частина
Мені сказала: «Знаєш, сину,
Ти мріяв з однодумцями не марно,
Оскільки так цілуєш гарно,
Тебе відзначить Жозе той Мануель.
А зараз особисто відлітаю у Брюссель,
І там як мати
За вас я буду клопотати,
Подам петицію нову,
Можливо, навіть бонуси урву…»
З тих пір я обіцянкою від жопи і живу.

Голоси на майдані

— Вийди, Україно,
Знову на майдани!
— Ой, не вийду, сину,
Бо боюсь обману.
— Вийди, наша мила,
Проти супостата!
— Не піду, несила,
Краще вийдіть з хати.
— Ми благаєм, ненько,
Бо в нас рейтинг пада!
— Ой, нехай той рейтинг
Та відсохне, падло!
— Соромно вам, мамо,